Євразія(Води суходолу)

     Крок за кроком ми продовжуємо здійснювати дослідження материка Євразія. Після кліматичних рекордів ми ознайомимося із гідрографічними рекордами

. У Євразії знаходиться п’ять із десяти найдовших річок світу та три озера з десяти найбільших озер. А ми твердо повинні пам’ятати: усі річки Землі – чудовий дар природи. У Євразії найпотужніший шар вічної мерзлоти, величезні гірські льодовики, колосальні запаси підземних вод. Тож сьогодні ми визначимо як розподіляються внутрішні води материка та їх особливості, здійснимо подорож  найбільшими річками.
1. Поняття «внутрішні води»
У Євразії представлені всі види внутрішніх вод. Тут протікає більшість великих річок планети, які належать до басейнів усіх океанів, адже материк ними омивається, та найбільший басейн внутрішнього стоку. Найбільш розвинута гідрографічна мережа на заході, півночі, сході й південному сході материка. Багато великих озер зосереджено на рівнинах у внутрішніх районах і на високогірних ділянках Центральної Азії.

Ну а зараз познайомимось з річками:
1)Лена

Сибірською красунею – річкою Леною захоплюються всі, хто хоча б одного разу побував на її берегах, плавав по її водах. Лена – велика річка. ЇЇ довжина – 4400 км, за площею басейну посідає третє місце. Отримує води від численних приток. У верхній течії – це гірська річка, яка протікає по дну вузької глибокої долини з крутими берегами. Дельта Лени – надзвичайно складаний гідрологічний об’єкт, який складається з великої кількості рукавів, проток, островів. Річка щороку замерзає, повінь весною і влітку.
2)Єнісей
Єнісей починається на кручах Саяно-Тувинського нагір’я Великим і Малим Єнісеєм. Посередині Тувинської улоговини вони зливаються, утворюючи Верхній Єнісей, що прямує на захід. Нижче за течією річка опиняється в крутосхилій саянській трубі, якою водний потік проривається через гори.
Потім Єнісей перетинає низовини північного Сибіру, охоплені вічною мерзлотою. Річка тече Минусинською улоговиною, де її зовнішній вигляд різко змінюється: долина стає широкою, русло розгалужується. Далі Єнісей спрямовується у звужену долину, що розділяє відроги Східних Саянів і Кузнецького Алатау. Ця долина нині затоплена водами, які зібрала гребля гігантської Красноярської ГЕС.
Звідси річка тече на північ. Минувши тайгу, Єнісей опиняється за полярним колом. На обох берегах запановує тундра. Останній оазис людської цивілізації — порт Дудинка. За Усть-Портом річка набуває напівморського характеру.

3)Річки басейну внутрішнього стоку або губляться у пісках великих пустель, або впадають в озера. Найбільшими з них є Амудар'я та Сирдар'я, що колись впадали в Аральське море-озеро, а тепер губляться в пісках пустель. На рівнинах їхню воду використовують для зрошування.

4)Річка Волга здавна відома народам світу. Стародавні греки називали її коротко – «Ра», що означало «щедра», у фінських племен вона була відома під іменем «Світла», «Блискуча», а араби в епоху середньовіччя величали її «Ітіль» - «Річка річок». Деякі вчені вважають, що назва річки пішла від російських слів «волога», «вода». Бере початок на Валдайській височині, впадає в Каспійське море. У своїй течії на південь Волга приймає сотні річок і річечок, більші з яких — Ока й Кама. Волга — типова рівнинна річка з повільною течією. У нижній течії ширина її доходить до 1,5—2 км, а в період весняної повені вона розливається на 20—40 км: з одного її берега не видно іншого.  Урал, Кура, Терек, які несуть свої води у Каспійське море. Сирдар'я впадала в Аральське море, але в наш час, як Зерафшан, Чу, Мургаб, губиться у пісках.

5)Терек — річка на Північному Кавказі; довжина біля 620 км, сточище — 43 200 км². Бере початок на південних схилах Головного Кавказького хребта, на висоті 2713 м , виходячи з Кавказьких гір, тече Ставропільською височиною і на Прикаспійській низовині впадає в Каспійське море. Використовується для зрошення

6)Дунай

Довжина 2960км         Висота витоку 678 м             Площа басейну 817000 км2

Дунай – друга за довжиною річка Європи після Волги. Він починається в горах Центральної Європи і впадає у Чорне море, утворюючи велику дельту. Річка має змішане льодовиково-сніжно-дощове живлення. Вона судноплавна на всій протяжності і має велике транспортне значення як міжнародний водний шлях. На жаль, Дунай, як і інші річки Європи, дуже забруднений. 

За комплексом фізико-географічних характеристик Дунай розділяють на три частини:

•    Верхній (992 км) — від витоку до селища Генью;

•    Середній (860 км) — від Генью до м. Турну-Северин;

•    Нижній (931 км) — від м. Турну-Северин до впадіння в Чорне море.

Дунай тече територією дев’яти країн Європи, чотири з них на його берегах побудували свої столиці – Відень, Будапешт, Братислава, Белград.

7)Рейн

Довжина 1230 км                     Площа басейну 185000км2

Рейн бере початок в Альпах і впадає у Північне море. У верхів’ях він має вузьку глибоку долину і швидку, бурхливу течію. А з виходом на рівнину набуває спокійного рівнинного характеру. Живиться здебільшого дощовими водами. Повноводний протягом усього року, отримала назву „стічна канава Європи”. 

Витік знаходиться у Швейцарії, тече через Німеччину і Нідерланди до Північного моря.

Реве та стогне Дніпр широкий, 

Сердитий вітер завива, 

Додолу верби гне високі, 

Горами хвилю підійма. 

І блідний місяць на ту пору 

Із хмари де-де виглядав 

Неначе човен в синім морі, 

То виринав, то потопав.

                 (Тарас Шевченко,  «Причинна») 

8)Дніпро

Дніпро — типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією. Має звивисте річище. Ширина долини річки — до 18 км. Площа дельти — 350 км². Живлення змішане: снігове, дощове й підземне. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування . Назва Дніпро є скіфською за походженням. Скіфське Данапр перекладається як «глибока ріка» . Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот у четвертій книзі своєї історії, що називається «Мельпомена».  Геродот називав Дніпро Борисфен. Перші вітчизняні відомості про Дніпро є в літописах Київської Русі «Повість врем'яних літ» й у великому поетичному творі «Слово о полку Ігоревім». поетична назва — Славу́тич. 

Пливу рікою — забув весла.

Завдання, думаю, просте.

Не подолати цього плеса,

На «І» не замінивши «Е».

                        (В(е)ісла)

9)Вісла

Вісла – найбільша річка басейну Балтійського моря. Протікає у Польщі. Утворюється від злиття Чорної  і Білої Вісл, що беруть початок в Західних Бескидах. Впадає в Гданську затоку Балтійського моря трьома рукавами, утворюючи дельту (Жулави). Довжина річки – 1090 км, площа басейну 193,9 тис. км2. У верхівї, до виходу з Бескид, має гірський характер, нижче – рівнинний.

10)Янцзи

Довжина 6380 км                                          Висота витоку 5042 м 

Середньорічний стік 31 900 м³/с               Площа басейну 1 808,5 км²

Янцзи – найдовша і найповноводніша річка Євразії (6 300 км).

Режим Янцзи мусонний, але річка характеризується великою витратою води як під час літніх мусонів, так і протягом усього року. Сила річки підтримується таненням снігів і льодів у її витоках. Істотно на рівень води нижнього відрізка течії впливають припливи. Під впливом припливної хвилі рівень води щодоби піднімається до 4,5 м при середніх річних коливаннях до 6 м.

Бурхливий характер Янцзи у верхній течії пояснюється суттєвим падінням річки, яке перевищує 5 тис. м. Хуанхе падає з висоти 5500 м у витоках до 331 м на виході з гір. За один кілометр течії річка спускається на десятки метрів зі швидкістю 20 км на годину. Глибина долини верхньої течії досягає багатьох сотень метрів, а ширина дна зазвичай становить 100—200 м. Схили долини вкриті лісом або чагарниковими заростями.

11)Хуанхе

Хуанхе, або Жовта річка, — друга за довжиною річка Азії, завдовжки приблизно 5000 км. Вона бере початок на безмежних просторах Тибетського нагір’я. У верхній течії Жовта річка має характер бурхливого гірського потоку, що в багатьох місцях біжить у вузьких ущелинах. У середній течії Хуанхе огинає давній масив Ордос, утворюючи майже прямокутний вигин. Далі річка пробивається через Шансійські гори. Останні 700 км Хуанхе тече територією Великої Китайської рівнини. Це один із найбільш населених районів світу. Виходячи на її простори, Хуанхе сповільнює свій рух, а потім впадає в затоку Бохайвань, розташовану в північно-західній частині Жовтого моря. Неподалік від гирла річка створює дельту, використовуючи мулисті часточки.

Хуанхе має найбільш непостійний, примхливий характер серед водних потоків суходолу. Жодна річка у світі не змінювала своє русло настільки часто і з такими катастрофічними наслідками. Відповідно до літописів, за 2500 років Хуанхе понад 1500 разів виходила з берегів, 26 разів змінювала своє русло, причому сім разів це були суттєві переміщення. При своїх блуканнях Жовта річка не раз зливалася з іншими водними потоками.