Населення Північної Америки

Населення Північної Америки

Загальна кількість населення Північної Америки перевищує 460 млн. осіб, що становить 8% населення світу. Середня густота 19 осіб на 1 кв. км.

Населення континенту складається з кількох груп, різних за походженням, расовою належністю і чисельністю: корінне населення - індіанці й ескімоси, нащадки європейських завойовників, вихідці з європейських країн, вихідці з Азії і афроамериканці.

Іспанські завойовники почали називати корінних мешканців індіанцями, помилково вважаючи, що відкриті X. Колумбом землі і є Індією.

Значні території безлюдні (переважно на півночі Канади), найгустіше населені Бермудські острови і північно-східне узбережжя США. Три четверті населення Північної Америки проживає в містах; найбільші міські агломерації: Нью-Йорк, Мехіко, Лос-Анджелес, Чикаго, Сан-Франциско. Найбільші міста (населення понад 1 млн.): Мехіко, Нью-Йорк, Чикаго, Торонто, Лос-Анджелес, Монреаль, Гвадалахара, Монтеррей, Філадельфія, Х'юстон, Гватемала, Ванкувер, Детройт, Сан-Дієго, Даллас.

Європейці застали індіанців на різних ступенях матеріальної і духовної культури. Населення північно-західного узбережжя Північної Америки займалось рибальством і полюванням на морського звіра, мешканці тайги і прерій були мисливцями. Племена південно-східної частини материка займались землеробством. Високу культуру мали народи Мексики і Центральної Америки - майя й ацтеки. Вони не тільки були вмілими землеробами, а й добрими архітекторами, мали писемність, знали обробку металів.

Мови корінного населення Північної Америки надзвичайно різноманітні: налічується до 1000 мов і діалектів, що об'єднуються майже в 100 лінгвістичних груп. Так, головними мовними групами індіанців є: атапаська, селиш, сну, хока, пенути, шошонська, кеддо, мускаги, нахуа, майя. За структурою мови індіанців досить складні і здебільшого належать до так званих полісинтетичних мов.

Ескімоси розселилися по всьому північному узбережжі Америки - від Аляски до Гренландії. За фізичною типізацією і за мовою вони відрізняються від індіанців (ескімоси мають жовтий колір шкіри, вузький розріз очей, пряме жорстке чорне волосся, невеликий зріст) - це найтиповіші монголоїди. При розкиданості ескімоських племен у них спостерігаються варіації типів. Жоден народ земної кулі не зв'язаний з морем так тісно, як ескімоси. Тюлені, моржі, риба - основні продукти їх харчування. У пошуках звіра і риби мисливці виходять у море на своїх легких шкіряних човнах - каяках. Влітку ескімоси полюють на водоплавну птицю і канадських оленів карібу. Жінки в цей час збирають щавель, дудник, різні мохи, роблячи запаси на зиму.

   Близькі до ескімосів за характером життя і рівнем розвитку - алеути, їх збереглося дуже мало, якихось кілька тисяч у південно-східній частині Аляски. Основну масу сучасного населення Північної Америки становлять представники європеоїдної раси. Територію Канади і США колонізували переважно вихідці з Британських островів, а також з Франції. В цих країнах панує англійська мова, а в Канаді, крім того, поширена французька. Пізніше в Північну Америку переселилися вихідці і з інших країн Європи, в тому числі і з України.

Значний відсоток населення Північної Америки становлять афроамериканці. Це нащадки рабів, привезених з Африки європейськими колонізаторами для роботи на плантаціях. Більша частина афроамериканців проживає в США. Багато афроамериканців проживає на островах Карибського моря.

Державною мовою Мексики та країн Центральної Америки є іспанська, на Гаїті, Мартініці, Гваделупі - французька, на Ямайці - англійська.

         Іглу – житло з льоду ескімосів